28 травня 2011 рік
Оксанино рідне! Нині ти святкуєш
Найяскравіше свято серед свят
Цей день найдовгожданніший і наймиліший
Серед найвизначніших календарних дат.
Це день дорослості й прощання із дитинством,
Веселий, радісний і, водночас, сумний.
Тож всіх гостей із села і міста
Ласкаво просимо на вечір випускний.
Дорогі випускники! Ось дивлюсь я на вас і водночас радію і співчуваю вам. Радію, що ви стали такими дорослими і самостійними. Співчуваю, бо сьогодні ви прощаєтеся один з одним, своїми дитячими і шкільними роками.
Тож давайте, в останній вечір перебування в цій країні ще раз озирнетесь назад – в недалеке минуле.
Хоч на мить поверніться в дитинство, де ще чути кроки вчительки біля дверей, тихе поскрипування крейди, шум гомінких коридорів і запах, запах квітів, які щоразу п’янили і зачарували кожного з вас у святкові дні навчального року.
Згадайте ті роки, як за шкільним вікном цвіт переходив у плід, а дощ змінювався снігом.
Згадайте, як під зізнання Ромео в коханні списувались невиконані домашні завдання, а Ньютону приписували зайві закони… і все було б чудово, якби разом з цим потихенько не зникало дитинство…
Дитинство ваше, мов вчорашній день,
Ось, ось майне крильми у темінь ночі,
А би світанок від дзвінких пісень
Прокинувся і вам заглянув в очі.
Ви підійшли до першої межі –
Шкільним порогом звуть її в народі,
І сльози, й пісня, й радість –
Все в душі, а чого більше перемірять годі.
Останній бал, прощальний випускний,
Дівчата в платтях білих, мов лебідки,
А хлопці помужнілі і стрункі,
Так жаль, що ви уже дорослі, а не діти.
|
